Хоча середина лютого ― це ще зима, але і природа, і люди вже відчувають, що це ненадовго. Скоро прийде весна ― все навкруги зацвіте й заспіває. І, може, саме завдяки цьому передчуттю ми так радісно зустрічаємо 14 лютого, на яке припадає свято всіх закоханих ― День святого Валентина. Ось дві легенди, пов’язані з виникненням цього свята.

У III ст. одним з римських імператорів був Клавдій II, відомий своїми перемогами над готами. Одного прекрасного дня він вирішив, що солдати його армії краще воюватимуть, якщо їм не буде за ким скучати. То й заборонив винахідливий імператор своїм солдатам одружуватися й заводити сім’ї. Але священик на ім’я Валентин не послухався імператорського наказу і потай вінчав молодих солдатів. За це його схопили й стратили. З цього часу день смерті Валентина почали відзначати всі закохані.

Друга легенда розказує нам, що в часи, коли в Римській імперії християнство було заборонено, в Римі жив священик, який був дуже доброю людиною. Особливо він любив дітей, і діти відповідали йому взаємністю. Коли ж урядовці дізналися, що Валентин таємно сповідає християнство, його посадили в тюрму. Діти дуже сумували за ним. Вони почали передавати йому через грати невеличкі записки у формі сердець. Так з’явилася традиція висловлювати свою любов.

Навіть у Японії, де уявлення не мають, хто такий Валентин, нині відзначають День усіх закоханих: дівчата мусять дарувати хлопцям принаймні шоколадки. А самі тоді починають чекати на так званий „Білий день”(14 березня) ― отоді хлопці вітатимуть дівчат.

До Дня святого Валентина приурочені також дівочі ворожіння. В різних країнах існують свої обряди, які допомагають із високим ступенем достовірності вгадати ім’я, вигляд, а то й характер майбутнього жениха. Так, у День святого Валентина дівчата Великобританії та Італії рано-вранці, ще до сходу сонця, стають біля вікон і чекають на першого перехожого. Як буде виглядати перехожий, таким буде майбутній чоловік.

Ім’я судженого дізнаються ось яким чином: на маленьких клаптиках паперу пишуть імена, роблять із тих клаптиків кульки, обмазують глиною, кидають їх у воду і чекають, поки перша кулька спливе. Витягнувши цю кульку і  прочитавши написане на папірці ім’я, дівчина вже знатиме, з яким іменем серед хлопців їй треба шукати судженого.

В цей день неважко також побачити своє майбутнє уві сні. Напередодні треба взяти п’ять лаврових листків і прикріпити їх до подушки: чотири ― по кутках, а п’ятий ― посередині. Після цього можна спокійно лягати спати. І не треба ні зранку вставати і мерзнути біля вікна, ні діставати глину, що є немалою проблемою в сучасних мегаполісах. Свого нареченого ти побачиш уві сні не гірше, ніж на екрані кольорового телевізора. У середні віки в День святого Валентина відбувалися маскаради й карнавали. Кавалери писали на рукавах одягу імена дам серця. З тих часів і походить вислів „Носити своє серце на своєму рукаві”. На жаль, маскаради нині за театралізовані, а карнавали відбуваються тільки в Ріо. Але квітів і добрих слів удосталь всюди. Тож не будемо скупитися на них. І не тільки в День святого Валентина!

Вітаємо Всіх закоханих, і тих, які ще в пошуках своєї долі. Адже сьогодні  - свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили і натхнення, радість і захоплення.