ЗАКОН УКРАЇНИ Про запобігання корупції від 14.10.2014 р. №1700-VII

ВИТЯГ

Цей Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

Розділ 1ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів.

1. 1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

корупція - використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи  пов’язаних з ними  можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов’язаних з ними можливостей;

неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 13 травня 2014 р. №1261-VII.

ВИТЯГ

Стаття 368. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

1. Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі,- карається позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

3. Діяння, передбачене частиною першою або другою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі або вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди,
- карається позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

4. Діяння, передбачене частинами першою, другою або третьою цієї статті, предметом якого була неправомірна вигода в особливо великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище,- карається позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

ПРИМІТКА. 1. Неправомірною вигодою в значному розмірі вважається вигода, що в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, у великому розмірі - така, що у двісті і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, в особливо великому розмірі – така, що у п’ятсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про запобігання корупції від 14.10.2014 р. №1700-VII

ВИТЯГ

Стаття 45. Подання декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

1. Особи зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Стаття 3. Суб’єкти на яких поширюється дія цього Закону.

1. Суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону,є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з використанням організаційно-розпорядчих чи  адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких  обов’язків у юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми, а також інші особи, які не є службовими особами та перебувають з підприємствами, установами, організаціями в трудових відносинах,- у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 172-6. Порушення вимог фінансового контролю.

Несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування -тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або  про суттєві зміни у майновому стані
тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ЗАСАДИ Державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки від 14 жовтня 2014 року №1699

ВИТЯГ

Розділ 4. ПОКАРАННЯ ЗА КОРУПЦІЮ.

встановлено адміністративну та дисциплінарну відповідальність за подання недостовірних відомостей у зазначених деклараціях (штраф від 2550 до 5100 гривень).- запроваджено зовнішній контроль декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, який здійснюватиметься податковими органами.

ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України від 13 травня 2014 р. №1261-VII.

ВИТЯГ

Стаття 20. Державний захист осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції.

1. Особа, яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривач),- особа, яка добросовісно (за відсутності корисливих мотивів, мотивів неприязних стосунків, помсти, інших особистих мотивів) повідомляє про порушення вимог цього Закону іншою особою.

2. Особи, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, перебувають під захистом держави. За наявності загрози життю, житлу, здоров’ю та майну осіб,які надають допомогу в запобіганні і проти її корупції, або їх близьких осіб, у зв'язку із здійсненим повідомленням про порушення вимог цього Закону, правоохоронними органами до них можуть бути застосовані правові, організаційно-технічні та інші спрямовані на захист від протиправних посягань заходи, передбачені Законом України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

3. Особа не може бути звільнена чи примушена до звільнення, притягнута до дисциплінарної відповідальності чи піддана з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці тощо) у зв’язку з повідомленням нею про порушення вимог цього Закону іншою особою.

4. Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування забезпечують умови для повідомлень їх працівниками про порушення вимог цього Закону іншою особою, зокрема через спеціальні телефонні лінії, офіційні веб-сайти, засоби електронного зв’язку.

5. Повідомлення про порушення вимог цього Закону може бути здійснене правником відповідного органу без зазначення авторства (анонімно).

Вимоги до анонімних повідомлень про порушення вимог цього Закону та порядок їх розгляду визначається цим Законом.Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація стосується конкретно особи, містить фактичні дані, які можуть бути перевірені.

Анонімне повідомлення про порушення вимог цього Закону підлягає перевірці у строк не більше п’ятнадцяти днів від дня його отримання. Якщо  у зазначений строк перевірити інформацію, що міститься в повідомленні, неможливо, керівник відповідного органу або його заступник продовжують строк розгляду повідомлення до тридцяти днів від дня його отримання.

У разі підтвердження викладеної у повідомленні інформації про порушення вимог цього Закону керівник відповідного органу вживає заходів до припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також інформує спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

ПРИМІТКА:

1. Про факти корупційних правопорушень можливо повідомляти по електронній пошті:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду та/або письмово ректору, та/або тел. (032)22-42-335 та/або поштова скринька довіри.

Поштові скриньки довіри розташовані у навчальних корпусах університету.

2. Керівникам структурних підрозділів університету, коледжів та їх заступникам щорічно до 1 квітня подавати свою декларацію за звітний рік до відділу кадрів.